Компанії планують переїзд в новий офіс завчасно. Підбирають локацію, узгоджують ремонт, замовляють меблі.
Проте питання інтернету і мережі часто не стоїть серед головних пріоритетів — і саме це може призвести до затримки. Прокладання оптоволоконного кабелю до будівлі може зайняти кілька днів або тижнів залежно від того, чи є там вже інфраструктура провайдера.
Щоб не потрапити у таку ситуацію, ми підготували для вас чекліст з пунктами, які варто перевірити на кожному етапі — від вибору приміщення до дня переїзду.
1. Перевірте наявність провайдерів до підписання договору оренди
Наявність оптоволоконного кабелю в будівлі — те, що варто з'ясовувати до підписання договору. У бізнес-центрах з давньою історією інфраструктура часто застаріла, тому там може бути тільки мідний кабель.
Прокладання «оптики» до будівлі, якщо провайдер там раніше не працював, займає час і іноді вимагає погодження з власником будівлі чи ОСББ.
Тож перед підписанням договору оренди варто:
- запросити список провайдерів, які вже підключені до будівлі;
- уточнити в орендодавця, чи є технічна можливість завести новий кабель;
- перевірити, чи є в будівлі місце для розміщення обладнання (комутаційна шафа, доступ до слаботочних стояків).
Якщо приміщення розташоване у новобудові або бізнес-центрі без готової інфраструктури, закладайте на під’єднання від двох до чотирьох тижнів.
2. Порахуйте реальну потребу в пропускній здатності
Пропускна здатність — це швидкість передачі даних каналом, яку зазвичай вимірюють у мегабітах або гігабітах за секунду.
Часто компанії помиляються, замовляючи канал під поточну кількість співробітників. Проте через півроку офіс розширюється, і швидкості вже не вистачає.
Порахуйте навантаження на канал:
- кількість одночасних підключень (комп'ютери, IP-телефонія, камери відеоспостереження);
- використання хмарних сервісів і відеозв'язку — вони споживають найбільше трафіку;
- наявність власних серверів чи бекапів, які передають дані назовні.
Закладайте запас на зростання щонайменше на рік вперед — зміна тарифного плану значно простіша за фізичну заміну кабелю.
3. Передбачте резервний канал зв'язку
Кабель провайдера можуть пошкодити під час земляних робіт, обірвати при аваріях на опорах чи пошкодити гризуни. Таких випадків достатньо, щоб статистично на них розраховувати.
Якщо офіс підключений лише одним каналом, будь-яка з цих ситуацій означає повну відсутність зв'язку до завершення ремонту.
Тому варто подбати про резерв — другий незалежний канал зв'язку, який автоматично бере на себе трафік, якщо основний перестає працювати.
Для надійності другий канал варто підключати від іншого провайдера і, за можливості, іншим фізичним маршрутом. Інакше пошкодження одного кабелю відключить обидва канали одночасно.
Мінімальний варіант резервування для невеликого офісу — LTE-роутер як резервний канал. Для офісу, де простій мережі впливає на виручку, варто розглядати два повноцінні провідні канали з автоматичним перемиканням.
4. Зафіксуйте відповідальність провайдера в SLA
SLA (service level agreement) — це договір, який визначає гарантований рівень якості послуги:
- час безвідмовної роботи каналу;
- час реакції на аварію;
- компенсацію за простій.
Без SLA строки усунення аварії ніде не зафіксовані, і провайдер сам вирішує, наскільки терміново цим займатися. Клієнт не має важеля, щоб на це вплинути.
Тому варто шукати провайдера, який готовий підписати такий договір. У ньому перевірте:
- гарантований відсоток безвідмовної роботи (uptime) — стандартна практика для бізнес-тарифів — це 99,5% і вище;
- час реакції на звернення та час усунення аварії;
- канал зв'язку з технічною підтримкою — наприклад, виділена лінія для бізнес-клієнтів;
- компенсацію за перевищення часу простою.
5. Спроєктуйте внутрішню мережу окремо від зовнішнього каналу
Швидкий інтернет від провайдера не гарантує стабільної роботи всередині офісу, якщо внутрішня мережа спроєктована без урахування навантаження.
Wi-Fi-точки, розраховані на невеликий простір, не покривають весь поверх. А якщо весь трафік іде через один комутатор без поділу на сегменти, аварія в одному відділі «кладе» мережу для всіх інших.
Що варто закласти на етапі планування:
- розташування Wi-Fi точок з урахуванням площі та кількості стін;
- сегментацію мережі на VLAN — це поділ однієї фізичної мережі на кілька логічних, що ізолює трафік різних відділів чи гостьового Wi-Fi від внутрішньої мережі компанії;
- достатню кількість портів у комутаційній шафі з запасом на нові робочі місця;
- окрему мережу для IP-телефонії, якщо компанія її використовує, — голосовий трафік чутливий до затримок і втрачає якість, якщо конкурує за смугу пропускання з іншим трафіком.
6. Закладіть захист від DDoS-атак і базові правила безпеки
DDoS-атака — це навантаження на мережу штучним потоком запитів з метою вивести канал з ладу.
Малий і середній бізнес часто вважає себе нецікавим для таких атак, хоча постраждати може будь-яка компанія з публічним сайтом чи онлайн-сервісом.
Базовий набір для нового офісу:
- захист від DDoS на рівні каналу від провайдера — фільтрація шкідливого трафіку до того, як він досягне мережі компанії;
- firewall на межі внутрішньої мережі;
- VPN для співробітників, які підключаються до корпоративних ресурсів віддалено.
7. Розгляньте SD-WAN, якщо офісів більше одного
SD-WAN (software-defined wide area network) — технологія, яка об'єднує канали зв'язку кількох офісів в одну керовану мережу.
Налаштування відбувається централізовано через програмне забезпечення. Інженеру не потрібно виїжджати і фізично конфігурувати обладнання в кожній локації окремо.
Для компанії з одним офісом ця технологія зазвичай не потрібна. Проте якщо новий офіс — вже не перший у мережі філій, SD-WAN дозволяє:
- налаштовувати правила маршрутизації трафіку централізовано, без виїзду інженера в кожен офіс;
- автоматично перенаправляти трафік на резервний канал при аварії;
- пріоритезувати критичний трафік над менш чутливим.
Якщо компанія планує відкривати офіси регулярно, варто закладати сумісність мережевого обладнання з SD-WAN на етапі під’єднання першого додаткового офісу — це простіше, ніж переналаштовувати мережу пізніше.
8. Протестуйте канал до переїзду команди
Канал під’єднали, сигнал є, обладнання працює. Проте це поки офіс пустий. А що буде в перший робочий день, коли з'явиться реальне навантаження? Тому канал варто перевірити заздалегідь.
Перед тим як заводити людей в офіс:
- перевірте фактичну швидкість каналу під навантаженням;
- протестуйте перемикання на резервний канал вручну, якщо він передбачений;
- перевірте роботу Wi-Fi в різних точках офісу, особливо з віддаленими від роутера ділянками;
- під’єднайте і протестуйте IP-телефонію, якщо вона використовується.
9. Підготуйте план на день переїзду
У день переїзду мережа має запрацювати одразу, без налагодження на ходу. Мінімальний план дій:
- контакт технічної підтримки провайдера напоготові на день переїзду;
- перевірена і підписана схема розташування робочих місць та точок підключення;
- резервний канал підключений і готовий до роботи;
- людина, відповідальна за мережу з боку компанії, фізично присутня в офісі.
Висновок
Мережа для нового офісу вимагає такого ж планування, як ремонт чи меблювання, і починається задовго до дня переїзду.
Перевірка інфраструктури будівлі, розрахунок навантаження, резервний канал і чіткий SLA знімають більшість ризиків, які інакше виявляються вже після заїзду команди — коли виправляти їх складніше й дорожче.
