Інтернет-відключення дедалі частіше стають інструментом політичного контролю. До такого висновку дійшли в ЮНЕСКО, які зафіксували значне збільшення примусового обмеження до мережі у світі.
За останні два роки було зафіксовано понад 300 відключень у 54 країнах. У період з 2020 по 2024 рік такі випадки завдали світовій економіці збитків майже на $53 млрд.
Відключення і їх наслідки
У 2024 році кількість обмежень доступу до інтернету стала найбільшою з 2016 року. А вже у 2025 році понад 200 збоїв у 28 країнах, які зачепили близько 800 млн людей, призвели до втрат світової економіки приблизно на $19,7 млрд.
Загалом за останній рік такі обмеження спричинили втрати ВВП на понад $226 млн у країнах, де вони застосовувалися.
Серед останніх прикладів:
- відключення інтернету в Афганістані восени 2025 року;
- блокування 26 соцмереж і месенджерів у Непалі;
- обмеження доступу до мережі під час виборів у Камеруні та Танзанії.
Найдовший масштабний інтернет-блекаут стався в Ірані. Після ударів США та Ізраїлю по Тегерану 28 лютого 2026 року країна залишалася майже без доступу до мережі 59 днів поспіль — до 28 квітня.
Рівень підключення впав приблизно до 2% від звичайного. Понад 90 млн людей фактично втратили доступ до цифрових сервісів.
Це призвело до того, що у країні перестали нормально працювати месенджери, соцмережі, онлайн-платежі та сервіси для бізнесу. За оцінками, економічні втрати сягали щонайменше $35 млн на день, а до середини квітня перевищили $1,8 млрд.
Загалом масові відключення впливають не лише на доступ до інформації. Вони порушують роботу банківських систем, медицини, служб екстреної допомоги, онлайн-освіти та бізнесу.
UNESCO закликала уряди розширювати доступ до мережі, а не створювати бар’єри для підключення. В установі наголосили, що доступ до інформації є частиною права на свободу слова.
