«Головна мета технологій - допомагати будувати відносини з глядачем»: директор IT-департаменту «Медіа Група Україна» Андрій Шостик

Нові технології змінюють всі сфери бізнесу.  Щоб йти в ногу з часом, компанії розвивають свою IT-інфраструктуру, оптимізують бізнес-процеси і висувають нові вимоги до своїх співробітників. Телеком-оператор GigaTrans тримає руку на пульсі інновацій і продовжує спецпроект - «Техносторона бізнесу». Раз на місяць ми публікуємо реальні бізнес-історії наших клієнтів, які розвивають свої компанії за допомогою технологій.

Наступний герой спецпроекту - Андрій Шостик, директор IT-департаменту «Медіа Група Україна», одного з найбільших медіахолдингів країни, який активно розвиває інтерактивне цифрове телебачення і нові медіа. До складу медіахолдингу зокрема входять національний телеканал «Україна», молодіжний телеканал «НЛО TV», телеканали «Індиго TV», «Футбол 1» / «Футбол 2», «Донбас», «34 канал», «Сигма», мультимедійна платформа «СЬОГОДНІ», журнал Vogue, оператор супутникового телебачення Xtra TV. Експерт розповів про централізацію каналів холдингу, зміну ролі IT-фахівців, нову аудиторію і телевізійний контент, а також про те, чи зможе «телевізор» стати частиною інтернету речей.

Про еволюцію ринку, діджиталізацію та IT-виклики

- Андрію, які тренди характеризують сучасне телебачення?

- Загальна діджиталізація життя розділила людей на два «табори». У першому впевнені - телебачення вмирає. У другому, до якого належимо й ми, - налаштовані більш оптимістично і вважають, що ТБ не зникне, а трансформується. Так, частина нашої телевізійної команди вже посилено створює контент для інтернет-користувачів, спираючись на тренди. У нашого YouTube-каналу «Канал Україна» вже понад 1,6 млн передплатників.

Те, що сильно вплинуло на ринок, - люди перестали щодня включати телевізор. Щоб залишатися в тренді, телеканалам потрібно освоювати інтернет-простір, розробляти програми для перегляду ТБ-контенту на мобільних пристроях, наповнювати свої новинні ресурси і розважальні сайти відеоконтентом. Тобто давати аудиторії той контент і в тому форматі, в якому вона готова його споживати.

- Як впливає на розвиток телебачення перетікання аудиторії на мобільні пристрої?

- Це змушує нас впроваджувати і розвивати рішення для комфортного перегляду і управління ТБ-контентом на гаджетах. Наприклад, зараз ми пропонуємо супутниковий пакет Xtra TV. При його покупці користувач отримує доступ до всієї інформації через ОТТ-додаток в телефоні. Крім того, з'явилася можливість оплатити перегляд конкретного каналу або передачі з будь-якого пристрою, не виходячи з дому.

- Який в цілому вектор розвитку задають технології для телебачення?

- Діджіталізація, тобто поступовий перехід в «цифру», - наша перша потужна технологічна трансформація. Наприклад, ми активно використовуємо елементи доповненої реальності в наших випусках новин «Сьогодні».

Але найбільше число нововведень з'явилося в сфері кібербезпеки. Під час першої «хвилі» кібератак в 2015 році злочинцям вдалося паралізувати роботу багатьох ТБ-каналів. І хоча ні в однієї компаній нашого медіахолдингу ефір не постраждав, та т.зв. ZeroDay-атака показала, що ми практично беззахисні перед кіберзлочинцями, і саме вони контролюють наші системи.

З тих пір питання інформаційної безпеки для нашого топ-менеджменту стало дуже актуальним. Саме після тієї атаки мене запросили на позицію IT-керівника «Медіа Група Україна». Тоді ми вперше по-справжньому з'єднали побажання бізнесу і IT-фахівців: розробили стратегію кіберзахисту, згідно з якою благополучно рухаємося до сих пір. У холдингу вперше в Україні з'явилася комплексна система інформаційної безпеки. Вона охоплює всі області IT - від зовнішнього периметра до кінцевої точки, тобто робочої станції користувача.

З того часу ми технологічно вдосконалюємося в цьому напрямку, щоб мінімізувати наші ризики в разі нападів.

До речі, вірус Petya, який атакував український бізнес через два роки, показав, що ми добре підготувалися до таких небезпек. Тоді ми виявилися єдиною медіа-групою, яка взагалі не постраждала від цього шкідливого коду.

- Що змінилося у внутрішній IT-структурі компанії?

- Ключова зміна - централізація. Вона стала однією з моїх перших завдань в компанії, і саме це допомогло нам вистояти під час атак.

До моєї появи в медіахолдингу, IT-розвиток кожної з компаній відбувався автономно. Не було єдиних шаблонів IT-процесів і одного рівня технічних фахівців. У якийсь із компаній фахівець вмів переконати бізнес у необхідності бюджетування важливих технічних і технологічних нововведень, а в іншій - ні. Різниця в розвитку була дуже помітна.

Потрібно було виводити всі компанії на єдиний рівень. Все вдалося. Зараз у нас функціонує централізована інфраструктура: ми створили групу з 19 фахівців, які надають послуги всій компанії.

- Крім ТБ, які ще прояви компанії існують на ринку?

- Ми - найбільш самодостатня медіагрупа на ринку, так як представлені у всіх сферах інформаційного поля. У нас є рішення по супутниковому ТБ, по OTT-телебаченню, за технологією «відео за запитом» (Video on Demand, VoD), є ексклюзивні послуги на ринку - підписка на платні футбольні канали. До того ж потужний пул найбільш популярних ТВ-каналів, інтернет-ресурсів (сайт, новинна платформа, YouTube-канали), друкованих видань таких як Vogue і «СЬОГОДНІ». Таким чином охоплення нашої аудиторії на ринку - максимальний.

Важливо відзначити, що ми відмовилися від стратегії - створювати і підтримувати якомога більше каналів. Пішли іншим шляхом. У складі медіахолдингу ми створили спеціальну IT-компанію Digital Screens. Разом із нею ми «драйвимо» абсолютно новий для компанії продукт, який я згадував вище, - OLL TV. Це OTT-телебачення, тобто надання відеопослуг через інтернет. Яскравий приклад того, як IТ-сфера стала повноцінною частиною бізнесу.

Про IT на телебаченні і ролі «перекладача»

- Яка роль IT-відділу на телебаченні і IT- директора зокрема?

- Варто розділяти IT та технологічні процеси. Все, що стосується виробництва відеоконтенту, входить в завдання технічного департаменту: обслуговування станцій монтажу, звукових пультів, налаштування освітлення, ведення документації і т.д.

Ми ж надаємо IT-сервіс всій компанії і технічному департаменту в тому числі: забезпечуємо канали зв'язку, внутрішні мережі, безпеку всіх точок дотику внутрішніх систем компанії із зовнішнім світом, внутрішню безпеку, відмовостійкість систем.

Мої завдання стандартні для моєї позиції: організація, планування, мотивація і контроль роботи. Але одна з найголовніших функцій і викликів одночасно - бути своєрідним перекладачем з технічної мови на мову бізнесу. Як керівник IT-команди я зобов'язаний зрозуміти, чого хоче бізнес, інтерпретувати повідомлення для «технарів» і донести їх відповідь у зрозумілому для топ-менеджерів формулюванні. Чи не кожну задачу можна реалізувати в поставлені терміни і в значно менші ліміти встановленого бюджету. Тут дійсно потрібен хтось, хто розуміє різницю в мисленні і інструментарії обох сторін.

IT-директору не можна втрачати зв'язок з топ-менеджментом. В іншому випадку бізнес розвивається в одному напрямку, а технічна команда - в іншому. Це зовсім не сприяє досягненню загальних цілей.

 - У чому полягають основні складності в комунікації між бізнесом і IT?

- На жаль, часто виникає дискомфорт, тому що ІТ-фахівці вимагають фінансування, але, інвестуючи, бізнес не відчуває змін у звичній йому формі. Адже правильно і вчасно впроваджені технології входять непомітно в життя компанії. Тільки коли трапляється форс-мажор наша робота стає явною, приходить усвідомлення істинної цінності тієї чи іншої ІТ-ідеї. До цього ІТ-фахівці існують у вигляді необхідного, але все ж подразника.

У своїй роботі я прагну до того, щоб ІТ-фахівців вважали помічниками і драйверами змін, які зрозумілі бізнесу: збільшення прибутку, зростання аудиторії і зміцнення репутації. Але і ІТ-фахівець повинен розуміти, що у нього менше знань, наприклад, у фінансах або адміністративній діяльності. Тому, розробляючи чергову пропозицію, він повинен йти назустріч бізнесу.

Для цього ми впровадили портальні рішення. Наші IT-фахівці створили внутрішній портал для збору та обміну інформацією, яка необхідна всім співробітникам для спільної комунікації.

- Які технології допомагають вашій команді і іншим командам компанії працювати ефективно?

- Ми - Microsoft-орієнтована компанія, тому користуємося продуктами згідно Enterprise Agreement. Серед них мій улюблений SharePoint - програма з налаштованими модулями. Цим «конструктором» дуже зручно користуватися при постановці завдань, побудові внутрішніх процесів комунікації, створенні корпоративних сайтів, роботі з клієнтами і командою.

Три роки тому при IT-централізації ми почали досліджувати, наскільки якісно ми надаємо послуги. Результати щорічних опитувань наших користувачів показують, що більше 85% повністю задоволені рівнем IT-сервісу. А ввічливістю IT-персоналу при прийомі і обробці запитів - понад 95%.

З тих пір ми почали застосовувати багатофункціональний сервіс для роботи з клієнтами ManageEngine ServiceDesk Plus. У реальному часі можна бачити загальну кількість запитів користувачів, число запитів в обробці і наявність порушень SLA. Завдяки цьому інструменту ми робимо аргументовані висновки про персональну ефективність кожного співробітника служби IT-підтримки.

- Як вас як представника IT змінила медіасфера?

- Творчі люди не люблять технологічних змін. Ними не можна управляти, використовуючи ті методи, які працюють, наприклад, на промислових об'єктах.

При переході в творчу сферу я пережив щось, схоже на ломку. Зате тепер став більш гнучким, побачив нові засоби ефективного управління, знайшов баланс між м'яким управлінням і жорсткою постановкою завдань. Все це тепер успішно застосовую на своїй команді. ІТ-фахівці, потрапляючи в таке середовище, розкриваються і вимагають самовираження, свободи і цікавих завдань.  

Про безперебійну роботу, стабільність і IT-підрядників

- Від чого залежить успішна робота ТБ-каналів?

- У світі медіа той, хто першим запустив новина, стає її власником. Це означає, що всі наші і партнерські ресурси повинні складати єдиний медіапростір, де обмін інформацією відбувається миттєво. Тому нам необхідні канали передачі даних - відмовостійкі і з високою пропускною здатністю. Наприклад, рік тому ми перші на українському ринку створили мультиплатформенний бренд «СЬОГОДНІ», який потребує оперативної і злагодженої роботи трьох медіа - телебачення, сайту і газети. Яскравий приклад такої взаємодії: сюжет, який щойно вийшов в новинах «Сегодня» на каналі «Україна», повинен практично моментально з'явитися на сайті segodnya.ua в статті.

Те ж стосується і закачування зовнішнього контенту. Для телевізійного мовлення ми купуємо фільми, передачі, шоу та інші продукти у зарубіжних компаній, таких як Universal Pictures. У них є жорсткі вимоги до ліцензіатів щодо швидкості та стабільності каналів. Наше завдання - відповідати цим вимогам, тому що такі партнери дуже важливі для нас.

- Як ви цього прагнете?

- Ми - провайдер контенту, який орендує необхідну інфраструктуру у партнерів. Для якісної реалізації наших цілей ми обрали потужну оптоволоконну мережу з темним волокном. В такому випадку ми залежимо тільки від реальних форс-мажорів, таких як загоряння в люку каналізації або перебитий екскаватором кабель. Ми орендуємо фізичний канал, а далі самостійно забезпечуємо всі необхідні параметри швидкості, обладнання тощо.

З мінусів такого підходу – так звані останні милі, тобто відрізок кабельної мережі, побудова якого дається найважче. Ми будуємо відмовостійку систему для того, щоб ефір був доступним 365/24/7. Для цього прокладаємо основний і резервний канали двома різними шляхами. Іноді проблема виникає на останній стадії - введення кабелів в будівлю. Деякі власники йдуть на поступки і дозволяють створити ще одне введення в будівлю, крім існуючого. Інших не хвилює кількість волокон і складності провайдерів, підключених в одному центральному колодязі, тому вони не дозволяють вводити кабель іншим шляхом. Тоді нам доводиться йти на ризик або вибудовувати нову каналізацію, щоб з'явився додатковий вхід в будівлю і потрібний рівень відмовостійкості.

- В якості IT-підрядника ви обрали компанії GigaGroup. Чому зупинили свій вибір саме на них?

- Ми співпрацюємо з телеком-оператором GigaTrans і хмарним провайдером GigaCloud. Наприклад, з першою компанією я знайомий ще з 2014 року, до мого приходу в медіагрупу. Тоді нам потрібно було терміново евакуювати бізнес з Донецька до Києва. Ми звернулися до київських операторів з проханням дуже оперативно розгорнути інфраструктуру в столиці. Команда GigaTrans були практично єдиним підрядником, хто відгукнувся і мав відповідні можливості. Після мого переходу в медіасферу було очевидно, до кого звертатися за послугами. До речі, у медіахолдингу раніше теж був позитивний досвід співпраці з GigaTrans.

- Які сервіси та продукти групи компаній ви використовуєте зараз?

- Телеком-оператор GigaTrans надає нам оренду каналів L2 і каналів з темним волокном. Також ми користуємося їх інтернет-послугами. Разом з цим партнером ми побудували мережу в Києві та передаємо контент по шифрованих каналах зв'язку нашим регіональним телеканалам в регіони.

Хмарний провайдер GigaCloud надає нам гібридну інфраструктуру для роботи: частина даних і програм знаходиться на наших серверах, частина - в «хмарі». Крім того, там же зберігаються і наші бекапи. Все це дуже зручно, коли не вистачає власної інфраструктури, але потрібно залишитися в рамках бюджету без залучення додаткових інвестицій.

З одного боку, наша співпраця з GigaCloud виявилася перевіркою потенційного партнера. З іншого - прецедентом, які я так люблю. Ми запропонували команді GigaCloud нестандартну для них схему взаємодії - за запитом.

Частину хмарної інфраструктури ми орендуємо на постійній основі, а інша частина інфраструктури нам потрібна періодично, тобто на запит. Ми зафіксували вартість послуг і за нашим зверненням нам надають необхідний додатковий обсяг «простору» під наші точкові завдання. Так ми проводимо тестові розгортання і платимо лише за той час і ті сервіси, які ми реально використовували. Наприклад, на перевірку бекапів нам потрібно всього 3-4 дні: розгорнути, провести навчання, перевірити своїх адміністраторів на вміння адекватно та оперативно реагувати на нестандартні ситуації, згорнути. Те ж стосується і перевірки «пілотів», тобто тестування нових маркетингових інструментів для роботи з аудиторією або інформацією, які дуже часто з'являються на ринку.

Також, за домовленістю з цим партнером, при форс-мажорі нам надають необхідний сервіс в найкоротші терміни. У такому випадку ми можемо «розвернутися» в робочому режимі, без втрат перенаправити користувачів і працювати без зупинок.

- Скільки партнерів необхідно для працездатності ТБ-каналів?

- По кожному з напрямків у нас як мінімум по два підрядника. Так, є улюблені партнери, перевірені роками. Але бізнес не може дозволити собі залежати тільки від однієї компанії. Єдиний виняток - для хмарних технологій. Ми працюємо в гібридній IT-інфраструктурі, розгорнутої на нашому внутрішньому обладнанні, і GigaCloud.

Про гонку озброєнь, конкуренцію і головну технологію

- Як технології допомагають конкурувати з іншими телеканалами?

- На медіаринку існує гонка озброєнь. Ми боремося з трьома сильними медіагрупами. Технологічна конкуренція пов'язана з бажанням надати глядачеві більш якісну картинку, більш професійний і цікавий контент, найзручнішим для одержувача способом. Все багато в чому залежить від співпраці з кращими компаніями-партнерами в кабельному сегменті і в сегменті супутникової доставки контенту.

- Яка технологія найбільш конкурентоспроможна?

- Щоб вижити на цьому ринку, одних технологій мало. Потрібен комплекс рішень, які з'єднують людей, ідеї, технології.

Телеканал - не IТ-компанія, яка може «піднятися» за рахунок монотехнологій. Наприклад, вже сьогодні ми можемо заявити, що запускаємо перше в Україні телебачення надвисокої чіткості. Але чи готовий до цього ринок, наповнений телевізорами, що підтримують невелике розширення, та іншими пристроями, які не підходять для прийому сигналу за технологією 4К?

Немає сенсу розкидатися технологічними обіцянками і можливостями, якщо вони не мають споживача. Поки сама робоча і дієва технологія, яка буде мати ефект в майбутньому, - це нарощування клієнтської бази і побудова взаємин з глядачем. Потрібно заслужити його довіру, зробити все, щоб тебе знали і вірили.

- Чи очікуються на ринку технологічні революції найближчим часом?

- Ніяких технологічних революцій ні в нас, ні на медіаринку, - поки не буде.

В країні існує величезний розрив між технологічною готовністю провайдерів контенту і технічною можливістю населення. Сподіваюся, що в найближчі роки все зміниться в кращу сторону, але це безпосередньо залежить від економічної ситуації. Як тільки люди перестануть відчувати, що їх базові потреби під загрозою, вони почнуть підвищувати якість свого життя. У тому числі купувати пристрої для прийому якісного зображення.

Але HD-якість потроху завойовує ринок, і ми готові до переходу на мовлення в HD-форматі. У тому числі і тому, що застосовуємо темне волокно при побудові мереж.

Про майбутнє, зміну ролей і ведучих-роботах

- Як вписується телебачення в існуючі технологічні концепції, наприклад, Big Data, інтернету речей, штучний інтелект?

- У цьому питанні можу назвати себе консерватором. Чим «розумніші» речі, тим більше можливостей у кіберзлочинців. У світі «інтернету речей» небезпека виходить навіть від холодильника, пилососа або чайника. Угон Tesla за допомогою перехоплення його програми автопілота - реальний приклад з нашої дійсності. Такі технології змушують задуматися, а чим ми насправді управляємо.

Кілька тижнів тому на одному з китайських ТБ-каналів вперше з'явився ведучий-робот. Взагалі, Азія - драйвер в цьому сегменті. Але через різницю в менталітетах ми не зможемо перейняти її досвід і впровадити у нас в повному обсязі. Японія, Китай і Південна Корея далеко пішли в плані технологій, а наші люди поки побоюються машин.

До речі, в США в ряді університетів вже ввели предмет «Психологія машин». Розумієте?

- Кого може торкнутися роботизація на телебаченні?

- IТ-фахівці - головні в групі ризику. Наприклад, класичні системні адміністратори потраплять в список професій, роль яких буде трансформуватися. Адже раніше, щоб обслужити один комп'ютер, потрібна була команда з 20 фахівців. Зараз при грамотній побудові процесів на 150 комп'ютерів потрібен лише один адміністратор.

Подальший розвиток технологій зведе до мінімуму потреби в обслуговуючому персоналі. Поява «самовиліковних» систем призведе до того, що функції сисадмінів і служби техпідтримки зведуться до однієї - моніторингу.

- А як зміниться роль IT-директора?

- Уже зараз помітна тенденція: зникає поняття IТ-директора на підприємствах в «чистому» вигляді. Ці фахівці приміряють на себе ролі менеджерів з розвитку бізнесу, стають технологічними управлінцями, які дійсно розвивають компанію, беруть участь в розробці бізнес-стратегії.

Сучасний IT-директор повинен розуміти структуру бізнесу, його потреби, тенденції розвитку сфери. Він повинен мати добре розвинену інтуїцію, щоб вгадувати, яке вкладення і в яку технологію буде найоптимальнішим.

Моє стійке відчуття, яке я відчуваю протягом трьох років в «Медіа Група Україна» - цікаво і відповідально. Медіа - технологічно ємна сфера і дуже вимоглива до відмовостійкості. У планах на майбутнє - розвиватися разом з компанією і бути кращим в умовах жорсткої конкурентної боротьби.

Текст: Олена Колесник

Фото: Поліна Забижко