Пошук запитів, перегляд відео, спілкування в соцмережах — без цього складно уявити наш день. Адже понад дві третини населення використовує інтернет. Проте чи замислювалися ви коли з'явився інтернет? У статті розглянемо історію створення Всесвітньої павутини від часів Холодної війни до сьогодні.
Перші згадки сягають 1960-х років. Проте історія інтернету починається дещо пізніше.
У 1969 році вчені займалися розробкою комп’ютерної мережі, яка могла б функціонувати навіть у разі ядерної атаки, попри вихід із ладу деяких її частин. Проєкт отримав назву ARPANET (Advanced Research Institute Network). Цього ж року у чотирьох університетах США на комп'ютери встановили вузли мережі ARPANET (Advanced Research Institute Network).
Мережа зростала, і до розробки проєкту долучалося дедалі більше вчених. Наприкінці 1974 року комп'ютерні вчені Боб Кан і Вінт Серф створили концепцію IP (Internet Protocol) і TCP (Transmission Control Protocol) — набір протоколів, які керують переміщенням даних мережею. Простими словами протоколи дозволили комп’ютерам “розмовляти однією мовою”.
Перша електронна пошта
Створення першої електронної адреси дуже вплинуло на розвиток “світової павутини”. В 1971 році програмісту Реймонду Томлінсону вдалося відправити електронне повідомлення самому собі.
У той час він тестував мережу ARPANET. Повідомлення в мережі успішно надсилалися, проте це робилося в межах одного комп'ютера. Після тривалих досліджень програмісту таки вдалося переслати електронний лист іншій людині.
Обмін текстовими повідомленнями також включав відділення імені облікового запису від імені комп'ютера. Томлінсон натрапив на символ @, який ідеально підходив для цього. І по сьогодні цей символ використовується в іменах наших поштових облікових записів.
Винахід програміста зробив спілкування через ARPANET більш ефективним. Проте до 1991 року Національний науковий фонд забороняв використовувати Інтернет у комерційних цілях. Він мав бути доступний лише науковим та військовим організаціям. Лише в 1992 році заборону зняли. Це дало доступ до мережі більшій кількості людей та призвело до швидкого розвитку інтернету.
Створення HTML-коду та вебсайтів
Історія виникнення інтернету була б неможлива без HTML-коду. Винайшов його Тім Бернерс-Лі, якого часто називають “батьком інтернету”. Саме цей код став основою у створенні вебсайту WWW (World Wide Web). Відтепер користувачі мали доступ до даних та орієнтуватися в Інтернеті через гіперпосилання.
Однак через відсутність браузера не можна було публікувати графічні зображення, лише текст. Тому згодом створили браузер Mosaic, який дозволив відображати ще й графіку. А через декілька років на його основі створили браузер Internet Explorer, після чого став доступним ще й перегляд вебсайтів.
Хто винайшов інтернет
Відповісти на питання хто створив інтернет важко, адже він став результатом діяльності великої кількості вчених.
“Батьком” інтернету вважають комп'ютерного вченого Тіма Бернерса-Лі, який у 1980-х роках створив Всесвітнє павутиння — WWW. Це вплинуло на розвиток глобальної мережі, адже зробило його доступним для більшої аудиторії.
У 1990-х роках його почали використовувати в комерційних цілях, а на світовій арені з'явилися такі гравці як Yahoo і Google. Розробка високошвидкісних технологій, таких як широкосмуговий зв'язок, ще більше сприяла його розвитку.
Проте створення глобальної мережі це не лише заслуга Тім Бернерса-Лі. Багато інших вчених також відіграли важливу роль у його розробці. Наприклад спеціалісти Vint Cerf та Bob Kahn розробили протокол контролю передачі (TCP) та інтернет-протокол (IP), які є основою роботи Всесвітньої павутини.
Коли з'явився інтернет в Україні
Перше підключення до мережі Інтернет в Україні становили у 1991 році. Це відбулося завдяки спільній роботі Інституту кібернетики НАНУ та польської академічної мережі PIONIER.
У 1992 році зареєстрували українську доменну зону — UA. А вже в середині 1990-х років на ринку почали з'являтися перші телеком-провайдери (ISP). Однак в той час доступ до Інтернету мали переважно наукові та державні організації.
Лише в середині 2000-х років інтернет став доступним для масового користувача.
